Проект "Чорний ящик. Електричні явища. Електричний струм."
https://drive.google.com/file/
Вже вдруге Черкаський Національний університет імені Б.
Хмельницького 12 квітня 2018 року проводив підсумки турніру «Фізичні задачі оцінки» імені Михайла
Володимировича Сіденка. Команда учнів нашої школи, у складі Іващенко Тетяни,
Кривошеї Маргарити, Щербаня Сергія, виборола І місце у номінації «Конкурс фізичних
демонстрацій» із демонстрацією «Кулька у водяному струмені». Діти отримали
Диплом призера та цінні подарунки на урочистому
святкуванні дня навчально-наукового інституту інформаційних та освітніх
технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Анкета
Учнівський проект
Учнівський проект
Одне з найбільш важливих питань, що випливають з постійного підвищення тарифів на світло, газ, воду, обслуговування будівель, наступне: а чи не можна якось знизити величезні витрати на надавання комунальних послуг?
Це питання зацікавило учасника гуртка Матяшенка Миколу. Результатом його роботи став проект
Це питання зацікавило учасника гуртка Матяшенка Миколу. Результатом його роботи став проект
«Як зробити електроенергію дешевшою?»
В цьому році ми вперше стали учасниками Всеукраїнського інтернет-турніру з природничих дисциплін “Відкрита природнича демонстрація”, який проводить Мала академія наук України.Першим випробуванням для нас став кваліфікаційний етап відбіркового туру, в якому серед 271 команди лише 73 змогли набрати від 75 до 100 балів.Наша команда "Спін" набрала 82 бали і посіла 35 місце. Наступним кроком був основний етап відбіркового туру, що також передбачав розв'язання 20 завдань у блоках: «Фізика», «Хімія», «Астрономія», «Біологія», «Географія».
Ознайомитися із завданнями та їх розв'язками можна на сайті Всеукраїнського інтернет-турніру з природничих дисциплін “Відкрита природнича демонстрація” www.vpd.inhost.com.ua
Учись учитись
Узагальнені плани
побудови відповідей
Фізична теорія
Підґрунтя теорії:
спостереження,експерименти, головні поняття та величини, ідеальна модель об’єкта,
що вивчається.
Ядро теорії: постулати,
закони, константи.
Наслідки теорії:
експериментальна перевірка наслідків, границі застосування теорії, практичне
застосування теорії.
Фізичний об’єкт
Загальна характеристика об’єкта.
До складу яких інших об’єктів
входить.
З яких об’єктів складається.
Фізичні властивості об’єкта.
Кількісна характеристика об’єкта.
Модель.
Основні рівняння, що
описують об’єкт.
Можливі стани об’єкта.
Явища, що можуть
відбуватися з об’єктом.
Практичні застосування об’єкта.
Фізичне явище
Основні відомості про
явище: особливості явища, умови перебігу, для яких фізичних об’єктів характерне,
що є результатом явища, схема експерименту для фіксації явища.
Теорія явища: фізичні
величини, що застосовують для опису явища, стисла теорія явища, схематичне
зображення та графічний опис явища, причинна обумовленість явища.
Фізична величина
Яку властивість об’єкта або
явища характеризує.
Визначення величини.
Якою буквою позначається.
Формула, покладена в основу означення, зв’язок з iншими
величинами.
Одиниці вимірювання
фізичної величини.
Прилад або спосіб для
вимірювання фізичної величини.
Який характер має –
векторний чи скалярний?
Фізичний закон
Формулювання закону.
Що встановлює, визначає,
стверджує?
Ким і коли відкритий?
На підставі яких даних
сформульований?
Які фізичні величини пов’язує?
Якою формулою
виражається?
Окремі випадки прояву
закону.
Дослідне підтвердження.
Причинна обумовленість
закону.
Межі застосування закону.
Застосування закону на
практиці.
Фізичний дослід
Мета.
Схема досліду.
Умови виконання.
Хід досліду.
Результати досліду.
Аналіз результатів
досліду, висновки, пояснення результатів.
Прилад, механізм, машина
Призначення.
Схема пристрою.
Принцип дії.
Правила користування.
Фізична модель
Опис або дефiнiцiя, що визначає її як
iдеалiзацiю.
Якi реальнi об’єкти вона замiщує.
До якої конкретної теорiї
вона належить.
Вiд чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю iдеалiзацiю;
Наслiдки застосування даної моделi.
Розв’язування фізичних
задач
Розв’язувати фізичні задачі пропоную за планом, особливу увагу зверніть на другий і
шостий етапи.
1.
Вивчення умови задачі.
2.
Малюнок, схема, креслення,
графік, ескіз, модель задачі і аналіз умови.
3.
Короткий запис і аналіз
розв’язання задачі.
4.
Запис кількісних даних задачі.
5.
Виконання обчислень.
6.
Аналіз результатів.
Приклади загальних підходів до розв’язування деяких фізичних задач
При розв’язуванні задач на теплові процеси дуже допомагає комбінація
малюнка з примітивними графіками теплових
процесів. Для задачі:
«Скільки треба спалити природного газу, щоб нагріти 3 кг льоду
від -10 °С до кипіння, якщо вся теплота,
яка виділиться при згорянні палива, піде на нагрівання води.»
зручно використати такий образ.
Для
задачі з ККД
«На скільки градусів можна
нагріти воду масою 22 т, спаливши гас масою 12 кг, якщо вважати, що на
нагрівання води піде лише 55 % енергії,
виділеної в результаті згоряння палива?» малюнок і графік процесів виглядатиме
так:
Використання образу «матрьошки» дає можливість встановити послідовність дій
під час розв’язування складних задач, вчить розкладати задачу на декілька
простих, виділяти головне, аналізувати.
Наприклад, задачу «Скільки потрібно часу, щоб насос потужністю 50 кВт з
шахти глибиною 150 м відкачав 200 м3
води?» оформляємо так:
Під час вивчення теми «Закон збереження механічної енергії» формулюєм закон
в такому вигляді: «В замкненій системі, якщо тіла взаємодіють силами тяжіння або
пружності, сума кінетичної і потенціальної енергії в першому положенні дорівнює
сумі кінетичної і потенціальної енергії в кожному наступному положенні.» Це дає
можливість супроводжувати розв’язання задач з цієї теми такими малюнками.
Наприклад до задачі «М’яч кинули з балкона вниз зі швидкістю 2 м/с. Якою
буде швидкість м’яча біля поверхні Землі, якщо його маса 300 г, а висота
балкона 12 м?» малюнок буде такий:
Формулюємо в іншому вигляді і закон збереження імпульсу: «В замкненій системі
векторна сума імпульсів тіл до взаємодії дорівнює векторній сумі імпульсів тіл
після взаємодії.» Разом з відповідним малюнком ми отримуємо зрозумілий образ
під час розв’язання задач з даної теми. Наприклад:
«З човна масою 200 кг, який рухається зі швидкістю 1 м/с, пірнає хлопчик
масою 50 кг, рухаючись у горизонтальному напрямку. Якою буде швидкість човна
після стрибка хлопчика, якщо він стрибає з корми зі швидкістю 4 м/с?
Малюнки – образи допомагають розв’язувати задачі і під час вивчення теми «Плавання тіл».
Запам‘ятай!!!
«Здібності,
як і мускули, ростуть під час тренування».
(Академік В. Обручєв)
Немає коментарів:
Дописати коментар